візництво 1 значення
-1-
іменник середнього роду
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | візни́цтво | |
| родовий | візни́цтва | |
| давальний | візни́цтву | |
| знахідний | візни́цтво | |
| орудний | візни́цтвом | |
| місцевий | на/у візни́цтві | |
| кличний | візни́цтво* |
| відмінок | однина | множина |
| називний | візни́цтво | |
| родовий | візни́цтва | |
| давальний | візни́цтву | |
| знахідний | візни́цтво | |
| орудний | візни́цтвом | |
| місцевий | на/у візни́цтві | |
| кличний | візни́цтво* |