візників 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний візникі́в візнико́ва візнико́ве візнико́ві
родовий візнико́вого візнико́вої візнико́вого візнико́вих
давальний візнико́вому візнико́вій візнико́вому візнико́вим
знахідний візникі́в, візнико́вого візнико́ву візнико́ве візнико́ві, візнико́вих
орудний візнико́вим візнико́вою візнико́вим візнико́вими
місцевий на/у візнико́вому, візнико́вім на/у візнико́вій на/у візнико́вому, візнико́вім на/у візнико́вих