-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | візите́р | візите́ри |
родовий | візите́ра | візите́рів |
давальний | візите́рові, візите́ру | візите́рам |
знахідний | візите́ра | візите́рів |
орудний | візите́ром | візите́рами |
місцевий | на/у візите́рові, візите́рі | на/у візите́рах |
кличний | візите́ре | візите́ри |
Словник синонімів
ВІДВІ́ДУВАЧ (той, хто відвідує кого-, що-небудь), ВІЗИТЕ́Р книжн., ВІДВІ́ДАЧ рідко, ПРИХО́ЖИЙ розм. Там [у коридорі] уже сиділо кілька відвідувачів, ждучи своєї черги (В. Кучер); Зустріла Липського Кіра Василівна з підкресленою гостинністю. Все-таки це не звичайний візитер (П. Кочура); Одвідачі кидаються прощатися з в’язнями (Леся Українка); - А, добрий день, докторе! - скрикнув прихильно пан.. і, не встаючи з крісла, простяг прихожому свою руку на привітання (І. Франко). - Пор. 1. гість.
ГІСТЬ (той, хто відвідує кого-небудь), ГОСТЮВА́ЛЬНИК рідше; ВІЗИТЕ́Р (той, хто приходить з візитом). Хатні двері відчинилися навстіж, і увалилося гостей повна хата (А. Головко); Гостювальники верталися додому (Панас Мирний); Зустріла Липського Кіра Василівна з підкресленою гостинністю. Все-таки це не звичайний візитер, а начальник контррозвідки (П. Кочура).
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | візите́р | візите́ри |
родовий | візите́ра | візите́рів |
давальний | візите́рові, візите́ру | візите́рам |
знахідний | візите́ра | візите́рів |
орудний | візите́ром | візите́рами |
місцевий | на/у візите́рові, візите́рі | на/у візите́рах |
кличний | візите́ре | візите́ри |
Словник синонімів
ВІДВІ́ДУВАЧ (той, хто відвідує кого-, що-небудь), ВІЗИТЕ́Р книжн., ВІДВІ́ДАЧ рідко, ПРИХО́ЖИЙ розм. Там [у коридорі] уже сиділо кілька відвідувачів, ждучи своєї черги (В. Кучер); Зустріла Липського Кіра Василівна з підкресленою гостинністю. Все-таки це не звичайний візитер (П. Кочура); Одвідачі кидаються прощатися з в’язнями (Леся Українка); - А, добрий день, докторе! - скрикнув прихильно пан.. і, не встаючи з крісла, простяг прихожому свою руку на привітання (І. Франко). - Пор. 1. гість.
ГІСТЬ (той, хто відвідує кого-небудь), ГОСТЮВА́ЛЬНИК рідше; ВІЗИТЕ́Р (той, хто приходить з візитом). Хатні двері відчинилися навстіж, і увалилося гостей повна хата (А. Головко); Гостювальники верталися додому (Панас Мирний); Зустріла Липського Кіра Василівна з підкресленою гостинністю. Все-таки це не звичайний візитер, а начальник контррозвідки (П. Кочура).