-1-
прислівник
(один проти одного; навпроти) незмінювана словникова одиниця
-2-
іменник чоловічого або жіночого роду, істота
(той, хто перебуває навпроти)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний візаві́ візаві́
родовий візаві́ візаві́
давальний візаві́ візаві́
знахідний візаві́ візаві́
орудний візаві́ візаві́
місцевий на/у візаві́ на/у візаві́
кличний візаві́ візаві́

Словник синонімів

НАПРО́ТИ[НАВПРО́ТИ] (прямо перед ким-, чим-небудь; з протилежного боку до когось, чогось),СУПРО́ТИ, НАСУ́ПРОТИрозм.;ВІЗАВІ́ (про людей - один проти одного). Алла Михайлівна зайняла місце за крайнім столиком, найближчим до вулиці, я сіла за тим же столиком напроти (Леся Українка); І симпатяга Степашко сидить над вогнищем чомусь у сумовитій позі, а навпроти стоять Марися й високий, задумливий.. моряк (О. Гончар); Насупроти ліс і гори, мов зачаровані велетні, стояли сумні, чорні (Панас Мирний); Отак сидів він, візаві з нею, військовий лікар (Я. Качура).