-1-
іменник чоловічого роду
(сузір’я)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Віз  
родовий Во́за  
давальний Во́зу, Во́зові  
знахідний Віз  
орудний Во́зом  
місцевий на/у Во́зі  
кличний Во́зе*  
-2-
іменник чоловічого роду
(засіб пересування) * Але: два, три, чотири во́зи

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Віз  
родовий Во́за  
давальний Во́зу, Во́зові  
знахідний Віз  
орудний Во́зом  
місцевий на/у Во́зі  
кличний Во́зе*  

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний віз вози́
родовий во́за возі́в
давальний во́зу, во́зові воза́м
знахідний віз вози́
орудний во́зом воза́ми
місцевий на/у во́зі на/у воза́х
кличний во́зе* вози́*

Словник синонімів

ВІЗ (з запряжкою коней, волів), ПІДВО́ДА, ХУ́РМАНКАзаст., ФУ́РМАНКАзаст., ФІ́РМА́НКАдіал., ФІ́РАдіал.; ХУ́РА (великий); ФУРГО́Н, ХАЛАБУ́ДА, ХУРГО́Нрозм., БАЛАГУ́ЛАзаст. (критий); ГАРБА́ (довгий, з високим драбинчастим коробом - для возіння снопів, соломи, сіна); ГРАБА́РКА, БИНДЮГИ́[БЕНДЮГИ́]розм. (без короба); БЕЗТА́РКАрозм. (пристосований для возіння с.-г. продуктів без тари); ДРАБИНЯ́Крозм. (з драбинчастим коробом); МА́ЖАзаст. (чумацький віз); ФОРШПА́Нзаст., МАЖА́РАдіал. (великий довгий віз); ДРО́ГИдіал. (довгий без короба віз для перевезення великих вантажів або трун); КАРУ́ЦАдіал. (румунський віз). Важко дихали в темряві коні, тягнучи вози та гармати (О. Гончар); Чулися крики, бряжчання зброї, що розбирали з хурманок (А. Головко); Перед хатою стояла фіра й наш кінь (О. Кобилянська); Вояки сіли на свої хури, заспівали пісень та й поїхали до міста (С. Чорнобривець); У червонуватому світлі надвечір’я .. запрягали [чоловіки] коней, у фургонах уже сиділи їхні жінки й діти (С. Скляренко); За діжкою тяглася гарба з сухим очеретом (З. Тулуб); Він записував номери биндюгів, які везли вантажу проти норми (Ю. Смолич); По дорозі йшли підводи.. В новеньких безтарках теж зерно (Ю. Збанацький); Качковський, заїхавши з возом-драбиняком.., не йшов, як звичайно, у хату (Леся Українка); Звелів йому розіслати слуг на усі чумацькі шляхи, переймати чумаків з мажами солі, закуповувати в їх сіль (І. Нечуй-Левицький); У двір.. повільно рогатими волами втяглися дві великі мажари з кавунами (Я. Баш); Повз вікна кабінету промайнули дроги, кінь з ходу спинився і застиг на місці (О. Копиленко); Хаєцький з’явився в мінроті, гордо сидячи в каруці, напнутій брезентом і запряженій ситими кіньми (О. Гончар).

Словник фразеологізмів

докла́сти во́за кому, ірон. Вибити, побити кого-небудь. [Михайло:] Якби я свою [дружину] підстеріг в чім, тут би їй і доклав воза (І. Котляревський).

сиді́ти на чужо́му во́зі. Бути позбавленим чого-небудь свого або бути залежним від когось. Нема гірше, каже народна мудрість, як сидіти на чужому возі (Л. Дмитерко).

тягти́ (тягну́ти) во́за якого. Покірно миритися, погоджуватися з виконанням важкої або невдячної роботи, одноманітних обов’язків. Зроблять з нього тактовного й культурного інженера і тягтиме він [Каргат] той віз, у який його запряжуть (Ю. Шовкопляс); Фросина Федорівна тягнула сімейного воза спокійно і звично (Ю. Мушкетик).

тягти́ (тягну́ти) во́за якого. Покірно миритися, погоджуватися з виконанням важкої або невдячної роботи, одноманітних обов’язків. Зроблять з нього тактовного й культурного інженера і тягтиме він [Каргат] той віз, у який його запряжуть (Ю. Шовкопляс); Фросина Федорівна тягнула сімейного воза спокійно і звично (Ю. Мушкетик).

хоч во́зом (фі́рою) заїжджа́й. Дуже широко, навстіж (про що-небудь розчинене, розкрите).  Двері відчинили, хоч возом заїжджай (З усн. мови); — Чого роти пороззявляли, хоч фірою заїжджай? — говорив він (Григорій Тютюнник).

хоч во́зом переї́дь кого і без додатка. Неможливо переконати кого-небудь в чомусь. [Кряж:] Не здавалось тобі ніколи, що ти надто почав учащати сюди? [Роман:] Ні, а хіба що? [Кряж:] А мені здавалось. [Роман:] Оце й моєму батькові часом як здається, то хоч возом переїдь (М. Зарудний).

як снопі́в на во́зі. Дуже багато. — Один раз пройшов вагон від дверей до дверей, потім ще раз — всюди напаковано людей, як снопів на возі (М. Ю. Тарновський).

-3-
іменник чоловічого роду, істота
(риба) * Але: два, три, чотири во́зи

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Віз  
родовий Во́за  
давальний Во́зу, Во́зові  
знахідний Віз  
орудний Во́зом  
місцевий на/у Во́зі  
кличний Во́зе*  

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний віз вози́
родовий во́за возі́в
давальний во́зу, во́зові воза́м
знахідний віз вози́
орудний во́зом воза́ми
місцевий на/у во́зі на/у воза́х
кличний во́зе* вози́*

Словник синонімів

ВІЗ (з запряжкою коней, волів), ПІДВО́ДА, ХУ́РМАНКАзаст., ФУ́РМАНКАзаст., ФІ́РМА́НКАдіал., ФІ́РАдіал.; ХУ́РА (великий); ФУРГО́Н, ХАЛАБУ́ДА, ХУРГО́Нрозм., БАЛАГУ́ЛАзаст. (критий); ГАРБА́ (довгий, з високим драбинчастим коробом - для возіння снопів, соломи, сіна); ГРАБА́РКА, БИНДЮГИ́[БЕНДЮГИ́]розм. (без короба); БЕЗТА́РКАрозм. (пристосований для возіння с.-г. продуктів без тари); ДРАБИНЯ́Крозм. (з драбинчастим коробом); МА́ЖАзаст. (чумацький віз); ФОРШПА́Нзаст., МАЖА́РАдіал. (великий довгий віз); ДРО́ГИдіал. (довгий без короба віз для перевезення великих вантажів або трун); КАРУ́ЦАдіал. (румунський віз). Важко дихали в темряві коні, тягнучи вози та гармати (О. Гончар); Чулися крики, бряжчання зброї, що розбирали з хурманок (А. Головко); Перед хатою стояла фіра й наш кінь (О. Кобилянська); Вояки сіли на свої хури, заспівали пісень та й поїхали до міста (С. Чорнобривець); У червонуватому світлі надвечір’я .. запрягали [чоловіки] коней, у фургонах уже сиділи їхні жінки й діти (С. Скляренко); За діжкою тяглася гарба з сухим очеретом (З. Тулуб); Він записував номери биндюгів, які везли вантажу проти норми (Ю. Смолич); По дорозі йшли підводи.. В новеньких безтарках теж зерно (Ю. Збанацький); Качковський, заїхавши з возом-драбиняком.., не йшов, як звичайно, у хату (Леся Українка); Звелів йому розіслати слуг на усі чумацькі шляхи, переймати чумаків з мажами солі, закуповувати в їх сіль (І. Нечуй-Левицький); У двір.. повільно рогатими волами втяглися дві великі мажари з кавунами (Я. Баш); Повз вікна кабінету промайнули дроги, кінь з ходу спинився і застиг на місці (О. Копиленко); Хаєцький з’явився в мінроті, гордо сидячи в каруці, напнутій брезентом і запряженій ситими кіньми (О. Гончар).

Словник фразеологізмів

докла́сти во́за кому, ірон. Вибити, побити кого-небудь. [Михайло:] Якби я свою [дружину] підстеріг в чім, тут би їй і доклав воза (І. Котляревський).

сиді́ти на чужо́му во́зі. Бути позбавленим чого-небудь свого або бути залежним від когось. Нема гірше, каже народна мудрість, як сидіти на чужому возі (Л. Дмитерко).

тягти́ (тягну́ти) во́за якого. Покірно миритися, погоджуватися з виконанням важкої або невдячної роботи, одноманітних обов’язків. Зроблять з нього тактовного й культурного інженера і тягтиме він [Каргат] той віз, у який його запряжуть (Ю. Шовкопляс); Фросина Федорівна тягнула сімейного воза спокійно і звично (Ю. Мушкетик).

тягти́ (тягну́ти) во́за якого. Покірно миритися, погоджуватися з виконанням важкої або невдячної роботи, одноманітних обов’язків. Зроблять з нього тактовного й культурного інженера і тягтиме він [Каргат] той віз, у який його запряжуть (Ю. Шовкопляс); Фросина Федорівна тягнула сімейного воза спокійно і звично (Ю. Мушкетик).

хоч во́зом (фі́рою) заїжджа́й. Дуже широко, навстіж (про що-небудь розчинене, розкрите).  Двері відчинили, хоч возом заїжджай (З усн. мови); — Чого роти пороззявляли, хоч фірою заїжджай? — говорив він (Григорій Тютюнник).

хоч во́зом переї́дь кого і без додатка. Неможливо переконати кого-небудь в чомусь. [Кряж:] Не здавалось тобі ніколи, що ти надто почав учащати сюди? [Роман:] Ні, а хіба що? [Кряж:] А мені здавалось. [Роман:] Оце й моєму батькові часом як здається, то хоч возом переїдь (М. Зарудний).

як снопі́в на во́зі. Дуже багато. — Один раз пройшов вагон від дверей до дверей, потім ще раз — всюди напаковано людей, як снопів на возі (М. Ю. Тарновський).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний віз вози́
родовий во́за возі́в
давальний во́зові, во́зу воза́м
знахідний во́за вози́, возі́в
орудний во́зом воза́ми
місцевий на/у во́зові, во́зі на/у воза́х
кличний во́зе вози́