-1-
іменник чоловічого роду
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | Віз | |
родовий | Во́за | |
давальний | Во́зу, Во́зові | |
знахідний | Віз | |
орудний | Во́зом | |
місцевий | на/у Во́зі | |
кличний | Во́зе* | |
-2-
іменник чоловічого роду
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | Віз | |
родовий | Во́за | |
давальний | Во́зу, Во́зові | |
знахідний | Віз | |
орудний | Во́зом | |
місцевий | на/у Во́зі | |
кличний | Во́зе* | |
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | віз | вози́ |
родовий | во́за | возі́в |
давальний | во́зу, во́зові | воза́м |
знахідний | віз | вози́ |
орудний | во́зом | воза́ми |
місцевий | на/у во́зі | на/у воза́х |
кличний | во́зе* | вози́* |
Словник синонімів
ВІЗ (з запряжкою коней, волів), ПІДВО́ДА, ХУ́РМАНКА заст., ФУ́РМАНКА заст., ФІ́РМА́НКА діал., ФІ́РА діал.; ХУ́РА (великий); ФУРГО́Н, ХАЛАБУ́ДА, ХУРГО́Н розм., БАЛАГУ́ЛА заст. (критий); ГАРБА́ (довгий, з високим драбинчастим коробом - для возіння снопів, соломи, сіна); ГРАБА́РКА, БИНДЮГИ́ [БЕНДЮГИ́] розм. (без короба); БЕЗТА́РКА розм. (пристосований для возіння с.-г. продуктів без тари); ДРАБИНЯ́К розм. (з драбинчастим коробом); МА́ЖА заст. (чумацький віз); ФОРШПА́Н заст., МАЖА́РА діал. (великий довгий віз); ДРО́ГИ діал. (довгий без короба віз для перевезення великих вантажів або трун); КАРУ́ЦА діал. (румунський віз). Важко дихали в темряві коні, тягнучи вози та гармати (О. Гончар); Чулися крики, бряжчання зброї, що розбирали з хурманок (А. Головко); Перед хатою стояла фіра й наш кінь (О. Кобилянська); Вояки сіли на свої хури, заспівали пісень та й поїхали до міста (С. Чорнобривець); У червонуватому світлі надвечір’я .. запрягали [чоловіки] коней, у фургонах уже сиділи їхні жінки й діти (С. Скляренко); За діжкою тяглася гарба з сухим очеретом (З. Тулуб); Він записував номери биндюгів, які везли вантажу проти норми (Ю. Смолич); По дорозі йшли підводи.. В новеньких безтарках теж зерно (Ю. Збанацький); Качковський, заїхавши з возом-драбиняком.., не йшов, як звичайно, у хату (Леся Українка); Звелів йому розіслати слуг на усі чумацькі шляхи, переймати чумаків з мажами солі, закуповувати в їх сіль (І. Нечуй-Левицький); У двір.. повільно рогатими волами втяглися дві великі мажари з кавунами (Я. Баш); Повз вікна кабінету промайнули дроги, кінь з ходу спинився і застиг на місці (О. Копиленко); Хаєцький з’явився в мінроті, гордо сидячи в каруці, напнутій брезентом і запряженій ситими кіньми (О. Гончар).
Словник фразеологізмів
докла́сти во́за кому, ірон. Вибити, побити кого-небудь. [Михайло:] Якби я свою [дружину] підстеріг в чім, тут би їй і доклав воза (І. Котляревський).
сиді́ти на чужо́му во́зі. Бути позбавленим чого-небудь свого або бути залежним від когось. Нема гірше, каже народна мудрість, як сидіти на чужому возі (Л. Дмитерко).
тягти́ (тягну́ти) во́за якого. Покірно миритися, погоджуватися з виконанням важкої або невдячної роботи, одноманітних обов’язків. Зроблять з нього тактовного й культурного інженера і тягтиме він [Каргат] той віз, у який його запряжуть (Ю. Шовкопляс); Фросина Федорівна тягнула сімейного воза спокійно і звично (Ю. Мушкетик).
тягти́ (тягну́ти) во́за якого. Покірно миритися, погоджуватися з виконанням важкої або невдячної роботи, одноманітних обов’язків. Зроблять з нього тактовного й культурного інженера і тягтиме він [Каргат] той віз, у який його запряжуть (Ю. Шовкопляс); Фросина Федорівна тягнула сімейного воза спокійно і звично (Ю. Мушкетик).
хоч во́зом (фі́рою) заїжджа́й. Дуже широко, навстіж (про що-небудь розчинене, розкрите). — Двері відчинили, хоч возом заїжджай (З усн. мови); — Чого роти пороззявляли, хоч фірою заїжджай? — говорив він (Григорій Тютюнник).
хоч во́зом переї́дь кого і без додатка. Неможливо переконати кого-небудь в чомусь. [Кряж:] Не здавалось тобі ніколи, що ти надто почав учащати сюди? [Роман:] Ні, а хіба що? [Кряж:] А мені здавалось. [Роман:] Оце й моєму батькові часом як здається, то хоч возом переїдь (М. Зарудний).
як снопі́в на во́зі. Дуже багато. — Один раз пройшов вагон від дверей до дверей, потім ще раз — всюди напаковано людей, як снопів на возі (М. Ю. Тарновський).
-3-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | Віз | |
родовий | Во́за | |
давальний | Во́зу, Во́зові | |
знахідний | Віз | |
орудний | Во́зом | |
місцевий | на/у Во́зі | |
кличний | Во́зе* | |
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | віз | вози́ |
родовий | во́за | возі́в |
давальний | во́зу, во́зові | воза́м |
знахідний | віз | вози́ |
орудний | во́зом | воза́ми |
місцевий | на/у во́зі | на/у воза́х |
кличний | во́зе* | вози́* |
Словник синонімів
ВІЗ (з запряжкою коней, волів), ПІДВО́ДА, ХУ́РМАНКА заст., ФУ́РМАНКА заст., ФІ́РМА́НКА діал., ФІ́РА діал.; ХУ́РА (великий); ФУРГО́Н, ХАЛАБУ́ДА, ХУРГО́Н розм., БАЛАГУ́ЛА заст. (критий); ГАРБА́ (довгий, з високим драбинчастим коробом - для возіння снопів, соломи, сіна); ГРАБА́РКА, БИНДЮГИ́ [БЕНДЮГИ́] розм. (без короба); БЕЗТА́РКА розм. (пристосований для возіння с.-г. продуктів без тари); ДРАБИНЯ́К розм. (з драбинчастим коробом); МА́ЖА заст. (чумацький віз); ФОРШПА́Н заст., МАЖА́РА діал. (великий довгий віз); ДРО́ГИ діал. (довгий без короба віз для перевезення великих вантажів або трун); КАРУ́ЦА діал. (румунський віз). Важко дихали в темряві коні, тягнучи вози та гармати (О. Гончар); Чулися крики, бряжчання зброї, що розбирали з хурманок (А. Головко); Перед хатою стояла фіра й наш кінь (О. Кобилянська); Вояки сіли на свої хури, заспівали пісень та й поїхали до міста (С. Чорнобривець); У червонуватому світлі надвечір’я .. запрягали [чоловіки] коней, у фургонах уже сиділи їхні жінки й діти (С. Скляренко); За діжкою тяглася гарба з сухим очеретом (З. Тулуб); Він записував номери биндюгів, які везли вантажу проти норми (Ю. Смолич); По дорозі йшли підводи.. В новеньких безтарках теж зерно (Ю. Збанацький); Качковський, заїхавши з возом-драбиняком.., не йшов, як звичайно, у хату (Леся Українка); Звелів йому розіслати слуг на усі чумацькі шляхи, переймати чумаків з мажами солі, закуповувати в їх сіль (І. Нечуй-Левицький); У двір.. повільно рогатими волами втяглися дві великі мажари з кавунами (Я. Баш); Повз вікна кабінету промайнули дроги, кінь з ходу спинився і застиг на місці (О. Копиленко); Хаєцький з’явився в мінроті, гордо сидячи в каруці, напнутій брезентом і запряженій ситими кіньми (О. Гончар).
Словник фразеологізмів
докла́сти во́за кому, ірон. Вибити, побити кого-небудь. [Михайло:] Якби я свою [дружину] підстеріг в чім, тут би їй і доклав воза (І. Котляревський).
сиді́ти на чужо́му во́зі. Бути позбавленим чого-небудь свого або бути залежним від когось. Нема гірше, каже народна мудрість, як сидіти на чужому возі (Л. Дмитерко).
тягти́ (тягну́ти) во́за якого. Покірно миритися, погоджуватися з виконанням важкої або невдячної роботи, одноманітних обов’язків. Зроблять з нього тактовного й культурного інженера і тягтиме він [Каргат] той віз, у який його запряжуть (Ю. Шовкопляс); Фросина Федорівна тягнула сімейного воза спокійно і звично (Ю. Мушкетик).
тягти́ (тягну́ти) во́за якого. Покірно миритися, погоджуватися з виконанням важкої або невдячної роботи, одноманітних обов’язків. Зроблять з нього тактовного й культурного інженера і тягтиме він [Каргат] той віз, у який його запряжуть (Ю. Шовкопляс); Фросина Федорівна тягнула сімейного воза спокійно і звично (Ю. Мушкетик).
хоч во́зом (фі́рою) заїжджа́й. Дуже широко, навстіж (про що-небудь розчинене, розкрите). — Двері відчинили, хоч возом заїжджай (З усн. мови); — Чого роти пороззявляли, хоч фірою заїжджай? — говорив він (Григорій Тютюнник).
хоч во́зом переї́дь кого і без додатка. Неможливо переконати кого-небудь в чомусь. [Кряж:] Не здавалось тобі ніколи, що ти надто почав учащати сюди? [Роман:] Ні, а хіба що? [Кряж:] А мені здавалось. [Роман:] Оце й моєму батькові часом як здається, то хоч возом переїдь (М. Зарудний).
як снопі́в на во́зі. Дуже багато. — Один раз пройшов вагон від дверей до дверей, потім ще раз — всюди напаковано людей, як снопів на возі (М. Ю. Тарновський).
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | віз | вози́ |
родовий | во́за | возі́в |
давальний | во́зові, во́зу | воза́м |
знахідний | во́за | вози́, возі́в |
орудний | во́зом | воза́ми |
місцевий | на/у во́зові, во́зі | на/у воза́х |
кличний | во́зе | вози́ |