відїхати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | від’ї́хати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | від’ї́дьмо | |
2 особа | від’ї́дь | від’ї́дьте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | від’ї́ду | від’ї́демо, від’ї́дем |
2 особа | від’ї́деш | від’ї́дете |
3 особа | від’ї́де | від’ї́дуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | від’ї́хав | від’ї́хали |
жін.р. | від’ї́хала | |
сер.р. | від’ї́хало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
від’ї́хавши |