-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив від’ї́стися, від’ї́стись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   від’ї́жмося, від’ї́жмось
2 особа від’ї́жся від’ї́жтеся, від’ї́жтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа від’ї́мся від’їмо́ся, від’їмо́сь
2 особа від’їси́ся, від’їси́сь від’їсте́ся, від’їсте́сь
3 особа від’ї́сться від’їдя́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. від’ї́вся, від’ї́всь від’ї́лися, від’ї́лись
жін.р. від’ї́лася, від’ї́лась
сер.р. від’ї́лося, від’ї́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
від’ї́вшись

Словник синонімів

ПОПРАВЛЯ́ТИСЯ (набувати кращого вигляду, повнішати - перев. після видужання, відпочинку), ПІДПРАВЛЯ́ТИСЯ, ВИПО́ВНЮВАТИСЯ[ВИПОВНЯ́ТИСЯ]розм.,ВИЛЮ́ДНЮВАТИрозм.,ВІД’ЇДА́ТИСЯрозм. - Док.: попра́витися, підпра́витися, ви́повнитися, ви́людніти, від’ї́стися. Дачники смажили на березі ставу яєчню, поправлялися на смачних коропах, линах і карасях (Ю. Мокрієв); Їздив сього літа за границю, до Італії, підправився трохи (М. Коцюбинський); Під матернім доглядом, піклуванням Ярина скоро одійшла, одужала, виповнилася (К. Гордієнко); Пріська видужала, вилюдніла й вигарніла (М. Рудь); Жив би собі тихим-тихим та спокійним життям. Варила б Настуся гарбузову солодку кашу - від’ївся б... (Ю. Збанацький).