відіпратися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відіпра́тися, відіпра́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа відпере́ться відперу́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відіпра́вся, відіпра́всь відіпра́лися, відіпра́лись
жін.р. відіпра́лася, відіпра́лась
сер.р. відіпра́лося, відіпра́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відіпра́вшись