-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив відімща́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відімща́ймо
2 особа відімща́й відімща́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відімща́тиму відімща́тимемо, відімща́тимем
2 особа відімща́тимеш відімща́тимете
3 особа відімща́тиме відімща́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відімща́ю відімща́ємо, відімща́єм
2 особа відімща́єш відімща́єте
3 особа відімща́є відімща́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відімща́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відімща́в відімща́ли
жін. р. відімща́ла
сер. р. відімща́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відімща́вши

Словник синонімів

МСТИ́ТИСЯнад ким, на кому і без додатка (здійснювати помсту над кимсь), МСТИ́ТИкому і без додатка,ПОМЩА́ТИСЯ кому,ВІДОМЩА́ТИ[ВІДІМЩА́ТИ]кому;РОЗПЛА́ЧУВАТИСЯз ким,ПЛАТИ́ТИкому (зводити рахунки з кимсь). - Док.: помсти́тися, помсти́ти, відомсти́ти[відімсти́ти], розплати́тися, відплати́ти, поквита́тися[поквитува́тися]з кимпорахува́тисяз кимрозм. Тоді в нього в руках був надійний автомат, він міг мститися і мстився за своїх батьків нещадно (В. Собко); За тяжкі, глибокі рани дорогої сторони мстили наші партизани (М. Упеник); Розбитий храм Встає живий в моїй уяві І кличе знов в бої криваві Помстити лютим ворогам (О. Олесь); Десь недалеко ходив по бойових шляхах великий танк, помщався за Явдокимових синів (Л. Первомайський); Тричі ходив з отаманом Воювати з бусурманом, За батенька відомщати, За нещасну рідну мати, За сестрицину недолю, За свою сирітську долю (М. Костомаров); Як тільки ця територія була зайнята ворогами, вирушив [Джмелик] у Троянівку, щоб розплатитися за свої кривди (Григорій Тютюнник); Вперед пішли солдати, і зім’яли ворожу силу, й відплатили гідно За смерть сестри (М. Рильський); Мені дуже б хотілося допомогти вам поквитатися із бандою провокаторів (І. Головченко і О. Мусієнко).

Словник відмінків

Інфінітив відімща́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відімща́ймо
2 особа відімща́й відімща́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відімща́тиму відімща́тимемо, відімща́тимем
2 особа відімща́тимеш відімща́тимете
3 особа відімща́тиме відімща́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відімща́ю відімща́ємо, відімща́єм
2 особа відімща́єш відімща́єте
3 особа відімща́є відімща́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відімща́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відімща́в відімща́ли
жін. р. відімща́ла
сер. р. відімща́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відімща́вши

Словник синонімів

МСТИ́ТИСЯнад ким, на кому і без додатка (здійснювати помсту над кимсь), МСТИ́ТИкому і без додатка,ПОМЩА́ТИСЯ кому,ВІДОМЩА́ТИ[ВІДІМЩА́ТИ]кому;РОЗПЛА́ЧУВАТИСЯз ким,ПЛАТИ́ТИкому (зводити рахунки з кимсь). - Док.: помсти́тися, помсти́ти, відомсти́ти[відімсти́ти], розплати́тися, відплати́ти, поквита́тися[поквитува́тися]з кимпорахува́тисяз кимрозм. Тоді в нього в руках був надійний автомат, він міг мститися і мстився за своїх батьків нещадно (В. Собко); За тяжкі, глибокі рани дорогої сторони мстили наші партизани (М. Упеник); Розбитий храм Встає живий в моїй уяві І кличе знов в бої криваві Помстити лютим ворогам (О. Олесь); Десь недалеко ходив по бойових шляхах великий танк, помщався за Явдокимових синів (Л. Первомайський); Тричі ходив з отаманом Воювати з бусурманом, За батенька відомщати, За нещасну рідну мати, За сестрицину недолю, За свою сирітську долю (М. Костомаров); Як тільки ця територія була зайнята ворогами, вирушив [Джмелик] у Троянівку, щоб розплатитися за свої кривди (Григорій Тютюнник); Вперед пішли солдати, і зім’яли ворожу силу, й відплатили гідно За смерть сестри (М. Рильський); Мені дуже б хотілося допомогти вам поквитатися із бандою провокаторів (І. Головченко і О. Мусієнко).