-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відійня́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   віднімі́мо, віднімі́м
2 особа відніми́ віднімі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відніму́ віднімемо́, відніме́м
2 особа відніме́ш віднімете́
3 особа відніме́ відніму́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відійня́в відійня́ли
жін.р. відійня́ла
сер.р. відійня́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відійня́вши

Словник синонімів

ВІДБИРА́ТИ (брати в когось що-небудь насильно), ЗАБИРА́ТИ, ВІДНІМА́ТИ, ВІДІЙМА́ТИ, ВИЛУЧА́ТИ, РЕКВІЗУВА́ТИ, ВИДИРА́ТИ, ВИРИВА́ТИ, ВИХО́ПЛЮВАТИ, ВИХВА́ЧУВАТИрозм. (перев. з рук, силоміць). - Док.: відібра́ти, забра́ти, відня́ти, відійня́ти, зага́рбатирозм.ви́лучити, реквізува́ти, ви́дерти, ви́драти, ви́рвати, ви́хопити, ви́хватити. Я відібрав у хлопців три гранати (Ю. Яновський); [Нефіса:] Тепер же Меценат не забирає ніяких наших скарбів силоміць (Леся Українка); Чи принесе Галя від тітки яку іграшку - Василь зараз відніме (Панас Мирний); [Гаркуша:] Сутяжники загарбали всю мою худобу і не зоставили мені ні кришки, ні покришки (О. Стороженко); - Директива прийшла, щоб хуторян усіх перетрусити, вогнестрільну й холодну зброю вилучити (О. Гончар); - Прошу. Сідайте. А цю штучку, - Гальванеску сердито потрусив біноклем, - я змушений реквізувати (Ю. Смолич); Видирали [пани] Коваленкові карту [голосування], пхали другу,.. але Коваленко не подався (Лесь Мартович); Маруся кинулась виривати своє відро з її рук (І. Нечуй-Левицький).
ВІДБИРА́ТИ (доводити до втрати кимось певних властивостей, якостей, почуттів і т. ін.), ЗАБИРА́ТИ, ВІДНІМА́ТИ, ВІДІЙМА́ТИ, ПОЗБАВЛЯ́ТИ. - Док.: відібра́ти, забра́ти, відня́ти, відійня́ти, позба́вити. П’яний собі розум відбирає (приказка); - Забрали силу [фабриканти], випили кров, та й став непотрібний (М. Коцюбинський); - За що в мене душу віднімаєте?.. Не можу без вашої Марусі жити! (Г. Квітка-Основ’яненко); Що залишиться їй, коли позбавить себе навіть своїх мрій? (Ірина Вільде).