-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив від’є́днувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   від’є́днуймо
2 особа від’є́днуй від’є́днуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа від’є́днуватиму від’є́днуватимемо, від’є́днуватимем
2 особа від’є́днуватимеш від’є́днуватимете
3 особа від’є́днуватиме від’є́днуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа від’є́дную від’є́днуємо, від’є́днуєм
2 особа від’є́днуєш від’є́днуєте
3 особа від’є́днує від’є́днують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
від’є́днуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. від’є́днував від’є́днували
жін. р. від’є́днувала
сер. р. від’є́днувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
від’є́днуваний
Безособова форма
від’є́днувано
Дієприслівник
від’є́днувавши

Словник синонімів

ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИ (переривати зв’язок, зв’язки між ким-, чим-небудь),ІЗОЛЮВА́ТИ, ВІДДІЛЯ́ТИ, ВІДДІ́ЛЮВАТИ, ВІД’Є́ДНУВАТИ, ВІДЛУЧА́ТИрідше,ВІДРИВА́ТИ, ВІДКО́ЛЮВАТИ, ВІДГОРО́ДЖУВАТИ, ВІДЛУ́ЧУВАТИрідше,ВІДОСО́БЛЮВАТИрідше. - Док.: відокре́мити, ізолюва́ти, відділи́ти, від’єдна́ти, відлучи́ти, відірва́ти, відколо́ти, відгороди́ти, відосо́бити. Я народився на землі Від батька, що орав ту землю. Ніколи я не відокремлю Себе від хлопської ріллі (Д. Павличко); Він [письменник] не ізолює себе від життя ніколи (Ю. Смолич); Не відділяймо слова від діла (М. Коцюбинський); - Переживу. Аби тільки дітей од мене не відлучали! (Ю. Яновський); Не відривати теорії від практики; Натиск на неї [церкву] мав полягати в тому, щоб відколоти від релігійної громади сотню чоловік (І. Микитенко); Не відособлювати громадську роботу від господарської.

Словник відмінків

Інфінітив від’є́днувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   від’є́днуймо
2 особа від’є́днуй від’є́днуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа від’є́днуватиму від’є́днуватимемо, від’є́днуватимем
2 особа від’є́днуватимеш від’є́днуватимете
3 особа від’є́днуватиме від’є́днуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа від’є́дную від’є́днуємо, від’є́днуєм
2 особа від’є́днуєш від’є́днуєте
3 особа від’є́днує від’є́днують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
від’є́днуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. від’є́днував від’є́днували
жін. р. від’є́днувала
сер. р. від’є́днувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
від’є́днуваний
Безособова форма
від’є́днувано
Дієприслівник
від’є́днувавши

Словник синонімів

ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИ (переривати зв’язок, зв’язки між ким-, чим-небудь),ІЗОЛЮВА́ТИ, ВІДДІЛЯ́ТИ, ВІДДІ́ЛЮВАТИ, ВІД’Є́ДНУВАТИ, ВІДЛУЧА́ТИрідше,ВІДРИВА́ТИ, ВІДКО́ЛЮВАТИ, ВІДГОРО́ДЖУВАТИ, ВІДЛУ́ЧУВАТИрідше,ВІДОСО́БЛЮВАТИрідше. - Док.: відокре́мити, ізолюва́ти, відділи́ти, від’єдна́ти, відлучи́ти, відірва́ти, відколо́ти, відгороди́ти, відосо́бити. Я народився на землі Від батька, що орав ту землю. Ніколи я не відокремлю Себе від хлопської ріллі (Д. Павличко); Він [письменник] не ізолює себе від життя ніколи (Ю. Смолич); Не відділяймо слова від діла (М. Коцюбинський); - Переживу. Аби тільки дітей од мене не відлучали! (Ю. Яновський); Не відривати теорії від практики; Натиск на неї [церкву] мав полягати в тому, щоб відколоти від релігійної громади сотню чоловік (І. Микитенко); Не відособлювати громадську роботу від господарської.