відєднуваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний від’є́днуваний від’є́днувана від’є́днуване від’є́днувані
родовий від’є́днуваного від’є́днуваної від’є́днуваного від’є́днуваних
давальний від’є́днуваному від’є́днуваній від’є́днуваному від’є́днуваним
знахідний від’є́днуваний, від’є́днуваного від’є́днувану від’є́днуване від’є́днувані, від’є́днуваних
орудний від’є́днуваним від’є́днуваною від’є́днуваним від’є́днуваними
місцевий на/у від’є́днуваному, від’є́днуванім на/у від’є́днуваній на/у від’є́днуваному, від’є́днуванім на/у від’є́днуваних