-1-
дієслово недоконаного виду
[діал.]

Словник відмінків

Інфінітив відщіба́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відщіба́ймо
2 особа відщіба́й відщіба́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відщіба́тиму відщіба́тимемо, відщіба́тимем
2 особа відщіба́тимеш відщіба́тимете
3 особа відщіба́тиме відщіба́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відщіба́ю відщіба́ємо, відщіба́єм
2 особа відщіба́єш відщіба́єте
3 особа відщіба́є відщіба́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відщіба́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відщіба́в відщіба́ли
жін. р. відщіба́ла
сер. р. відщіба́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відщіба́вши

Словник синонімів

ВІДСТІБА́ТИ (розкриваючи застібки, знімати або звільняти пристебнутий предмет), ВІДСТІ́БУВАТИ, ВІДПИНА́ТИ, ВІДЩІБА́ТИдіал. - Док.: відстебну́ти, відіпну́ти, відіп’я́ти, відп’ясти́, відщебну́ти. Павло знову відстібує свою баклажку (В. Кучер); Козаков відстебнув від пояса флягу (О. Гончар); Капітан тільки тепер скинув плащ, відіп’яв шаблю (І. Франко); Короткошиїй купець.. одщібає комірчик (М. Коцюбинський).