відщепнути 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відщепну́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відщепні́мо, відщепні́м | |
| 2 особа | відщепни́ | відщепні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відщепну́ | відщепнемо́, відщепне́м |
| 2 особа | відщепне́ш | відщепнете́ |
| 3 особа | відщепне́ | відщепну́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відщепну́в | відщепну́ли |
| жін.р. | відщепну́ла | |
| сер.р. | відщепну́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відще́пнутий | ||
| Безособова форма | ||
| відще́пнуто | ||
| Дієприслівник | ||
| відщепну́вши | ||