-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відщепи́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відщепі́мо, відщепі́м
2 особа відщепи́ відщепі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відщеплю́ відще́пимо, відще́пим
2 особа відще́пиш відще́пите
3 особа відще́пить відще́плять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відщепи́в відщепи́ли
жін.р. відщепи́ла
сер.р. відщепи́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відще́плений
Безособова форма
відще́плено
Дієприслівник
відщепи́вши

Словник синонімів

ВІДЧИНЯ́ТИ (відводити вбік стулки дверей, вікон тощо, роблячи вільним вхід, отвір), РОЗЧИНЯ́ТИ, ВІДКРИВА́ТИ, РОЗКРИВА́ТИрідше; ПРОЧИНЯ́ТИ, ПРОКРИВА́ТИрідше (не повністю, частково); ВІДХИЛЯ́ТИ (тихо); РОЗЧА́ХУВАТИ (широко, навстіж); ВІДЩІПА́ТИ (знімаючи защіпку); ВІДКИДА́ТИ (різко). - Док.: відчини́ти, розчини́ти, відкри́ти, розкри́ти, прочини́ти, прокри́ти, відхили́ти, розчахну́ти, відщепи́ти, відщіпну́ти, відки́нути. Він довго намацував засув, поки відчинив двері (С. Чорнобривець); Пані Федора мовчки розчиняє браму (М. Стельмах); По драбині лазила дівчина, відкривала віконниці (Панас Мирний); Мила, день уже давно! Як для мене вірне серце, Ти у сад розкрий вікно (В. Сосюра); Прочинивши хвіртку, Семен побачив дружину (П. Кочура); Одхиляє трошки ляду, придивляється у шпарку (Леся Українка); Відхиливши дверцята, Володька привітався з машини до куми (О. Гончар); Сеспель рвучко повернувся, широко розчахнув двері (Ю. Збанацький); Відщепнула йому двері, кличе його (Г. Квітка-Основ’яненко); Одкинула двері, держить (Марко Вовчок).