відщебетати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відщебета́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відщебечі́мо, відщебечі́м
2 особа відщебечи́ відщебечі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відщебечу́ відщебе́чемо, відщебе́чем
2 особа відщебе́чеш відщебе́чете
3 особа відщебе́че відщебе́чуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відщебета́в відщебета́ли
жін.р. відщебета́ла
сер.р. відщебета́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відщебета́вши