-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відші́птувати |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відші́птуймо |
| 2 особа | відші́птуй | відші́птуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відші́птуватиму | відші́птуватимемо, відші́птуватимем |
| 2 особа | відші́птуватимеш | відші́птуватимете |
| 3 особа | відші́птуватиме | відші́птуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відші́птую | відші́птуємо, відші́птуєм |
| 2 особа | відші́птуєш | відші́птуєте |
| 3 особа | відші́птує | відші́птують |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| відші́птуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | відші́птував | відші́птували |
| жін. р. | відші́птувала |
| сер. р. | відші́птувало |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| відші́птуваний |
| Безособова форма |
| відші́птувано |
| Дієприслівник |
| відші́птувавши |
Словник синонімів
ЗАМОВЛЯ́ТИ етн. (за народними віруваннями - виліковувати хвороби, заліковувати рани за допомогою замовляння, чаклування), ПРИМОВЛЯ́ТИ, ВІДВЕРТА́ТИ, ВІДШІ́ПТУВАТИ, ВИШІ́ПТУВАТИ, ЗМОВЛЯ́ТИ заст. - Док.: замо́вити, примо́вити, відверну́ти, відшепта́ти, ви́шептати, змо́вити. І ворожка ворожила, Пристріт замовляла, Талан-долю та весілля З воску виливала (Т. Шевченко); - Домніка примовить тобі болячку! - обізвався батько (О. Кобилянська); [Гадюка:] Він [хворий] ходив до ворожки, та одвертала, не помогло (М. Коцюбинський); Доведеться Герцикові відшіптувать переполох (М. Кропивницький); Кликали бабу. Вишіптувала "з ручок і ніжок", виливала переполох (С. Васильченко); - Лучше, - каже [ксьондз], - ти навчись Бабити, змовляти, То й на себе, й на дітей Будеш гроші мати! (С. Руданський).