-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відшука́тися, відшука́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відшука́ймося, відшука́ймось
2 особа відшука́йся, відшука́йсь відшука́йтеся, відшука́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відшука́юся, відшука́юсь відшука́ємося, відшука́ємось, відшука́ємся
2 особа відшука́єшся відшука́єтеся, відшука́єтесь
3 особа відшука́ється відшука́ються
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відшука́вся, відшука́всь відшука́лися, відшука́лись
жін.р. відшука́лася, відшука́лась
сер.р. відшука́лося, відшука́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відшука́вшись

Словник синонімів

ЗНАЙТИ́СЯ (бути виявленим у результаті пошуків), НАЙТИ́СЯ, ВІДНАЙТИ́СЯ, РОЗШУКА́ТИСЯ, ВІДШУКА́ТИСЯ (внаслідок старанних і тривалих пошуків); ВИ́ШУКАТИСЯ, ВИ́РИСКАТИСЯзневажл.,ВИ́СКІПАТИСЯзневажл. (про кого-небудь). - Недок.: знахо́дитися, нахо́дитися, віднахо́дитися, розшу́куватися, відшу́куватися, вишу́куватися. Ганна все копалась у комоді.. Хустка все чомусь не знаходилася, а Гордія брала нетерплячка (Б. Грінченко); Найшлося в кишені кресало, і кремінець, і ґніт (О. Гончар); - Завтра ваші гроші віднайдуться (І. Франко); І недавно лиш, нарешті, Відшукався хлопця слід (Т. Масенко); [Савка:] А ти не цвірінчи там..! Розумна яка вишукалася! (С. Васильченко).