відштукатурити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відштукату́рити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відштукату́рмо
2 особа відштукату́р відштукату́рте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відштукату́рю відштукату́римо, відштукату́рим
2 особа відштукату́риш відштукату́рите
3 особа відштукату́рить відштукату́рять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відштукату́рив відштукату́рили
жін.р. відштукату́рила
сер.р. відштукату́рило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відштукату́рений
Безособова форма
відштукату́рено
Дієприслівник
відштукату́ривши