відштукатурений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відштукату́рений відштукату́рена відштукату́рене відштукату́рені
родовий відштукату́реного відштукату́реної відштукату́реного відштукату́рених
давальний відштукату́реному відштукату́реній відштукату́реному відштукату́реним
знахідний відштукату́рений, відштукату́реного відштукату́рену відштукату́рене відштукату́рені, відштукату́рених
орудний відштукату́реним відштукату́реною відштукату́реним відштукату́реними
місцевий на/у відштукату́реному, відштукату́ренім на/у відштукату́реній на/у відштукату́реному, відштукату́ренім на/у відштукату́рених