відштовхнутий 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відшто́вхнутий відшто́вхнута відшто́вхнуте відшто́вхнуті
родовий відшто́вхнутого відшто́вхнутої відшто́вхнутого відшто́вхнутих
давальний відшто́вхнутому відшто́вхнутій відшто́вхнутому відшто́вхнутим
знахідний відшто́вхнутий відшто́вхнуту відшто́вхнуте відшто́вхнуті
орудний відшто́вхнутим відшто́вхнутою відшто́вхнутим відшто́вхнутими
місцевий на/у відшто́вхнутому, відшто́вхнутім на/у відшто́вхнутій на/у відшто́вхнутому, відшто́вхнутім на/у відшто́вхнутих

Словник антонімів

ПРИТЯГАТИ (ПРИТЯГУВАТИ) ВІДШТОВХУВАТИ
1. Тягнучи, переміщувати кого-, що-н. кудись, до когось, до чогось. Штовхаючи, відкидати, відсувати, переміщувати кого-, що-н. кудись, від когось, від чогось.
Притягати ~  відштовхувати візочок, зошит, людину, ношу, парту, портфель, сина, стілець, тарілку, хулігана, човна. Притягати до берега, до грудей, до себе, до стіни ~  відштовхувати від берега, від грудей, від себе, від стіни. Притягати ~  відштовхувати акуратно, без труднощів, відразу, впевнено, грубо, енергійно, злобно, зразу, категорично, міцно, нашвидкуруч, ніжно, обережно, повільно, раптово, різко, сильно, часто, швидко.
2. Викликати інтерес, привертати увагу до себе, зацікавлювати, манити, привертати, приваблювати, прихиляти. Викликати в когось негативні почуття до себе, відвертати від себе.
Притягати до себе ~  відштовхувати від себе дітей, клас, колектив, людей, перехожих, сусідів, учнів; (не) акуратністю, (не) ввічливістю, (не) вмінням вести себе, тримати себе, вчинками, голосом, енергією, (не) знанням, зовнішністю, настроєм, поведінкою; відразу, зразу, швидко.
Віз наш увесь дерев’яний: дід і прадід були чумаками і не любили заліза, бо воно, казали, притягає грім (О. Довженко). Мати одв’язує човен і відштовхує його від берега (О. Донченко).
Притягання ~ відштовхування, притягнутий ~ відштовхнутий