відшрубувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
(відгвинтити) [діал.]
Словник відмінків
Інфінітив | відшрубува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | відшрубу́ймо | |
2 особа | відшрубу́й | відшрубу́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відшрубу́ю | відшрубу́ємо, відшрубу́єм |
2 особа | відшрубу́єш | відшрубу́єте |
3 особа | відшрубу́є | відшрубу́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | відшрубува́в | відшрубува́ли |
жін.р. | відшрубува́ла | |
сер.р. | відшрубува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
відшрубо́ваний | ||
Безособова форма | ||
відшрубо́вано | ||
Дієприслівник | ||
відшрубува́вши |