відшрубувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
(відгвинтити) [діал.]
Словник відмінків
| Інфінітив | відшрубува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відшрубу́ймо | |
| 2 особа | відшрубу́й | відшрубу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відшрубу́ю | відшрубу́ємо, відшрубу́єм |
| 2 особа | відшрубу́єш | відшрубу́єте |
| 3 особа | відшрубу́є | відшрубу́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відшрубува́в | відшрубува́ли |
| жін.р. | відшрубува́ла | |
| сер.р. | відшрубува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відшрубо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| відшрубо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| відшрубува́вши | ||