-1-
дієслово недоконаного виду
(відгвинчувати) [діал.]

Словник відмінків

Інфінітив відшрубо́вувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відшрубо́вуймо
2 особа відшрубо́вуй відшрубо́вуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відшрубо́вуватиму відшрубо́вуватимемо, відшрубо́вуватимем
2 особа відшрубо́вуватимеш відшрубо́вуватимете
3 особа відшрубо́вуватиме відшрубо́вуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відшрубо́вую відшрубо́вуємо, відшрубо́вуєм
2 особа відшрубо́вуєш відшрубо́вуєте
3 особа відшрубо́вує відшрубо́вують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відшрубо́вуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відшрубо́вував відшрубо́вували
жін. р. відшрубо́вувала
сер. р. відшрубо́вувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відшрубо́вуваний
Безособова форма
відшрубо́вувано
Дієприслівник
відшрубо́вувавши

Словник синонімів

ВИКРУ́ЧУВАТИ (повертаючи по гвинтовій різьбі, знімати, виймати що-небудь укручене, загвинчене), ВІДКРУ́ЧУВАТИ, ВИГВИ́НЧУВАТИ, ВІДГВИ́НЧУВАТИ, РОЗКРУ́ЧУВАТИ, ВИВІ́РЧУВАТИ, ВІДВІ́РЧУВАТИрідко,ВІДШРУБО́ВУВАТИрідко,ВИШРУБО́ВУВАТИрідко. - Док.: ви́крутити, відкрути́ти, ви́гвинтити, відгвинти́ти, розкрути́ти, ви́вертіти, відверті́ти, відшрубува́ти, ви́шрубувати. Не слід сильно затягувати холодну свічку [на теплому двигуні машини].., її потім буде важко викрутити (з газети); Відкручувати гвинти й порушувати пломби [в телевізорі] не можна (з журналу); Той, що в погонах, зареготавсь і почав вигвинчувати шомпола (А. Головко); - За півгодини я відгвинтив покришку (О. Донченко); Піновану пляшку [Івась] виймав, шрубок одшрубував (дума).