відшрубовуваний 1 значення

-1-
дієприкметник
[діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відшрубо́вуваний відшрубо́вувана відшрубо́вуване відшрубо́вувані
родовий відшрубо́вуваного відшрубо́вуваної відшрубо́вуваного відшрубо́вуваних
давальний відшрубо́вуваному відшрубо́вуваній відшрубо́вуваному відшрубо́вуваним
знахідний відшрубо́вуваний, відшрубо́вуваного відшрубо́вувану відшрубо́вуване відшрубо́вувані, відшрубо́вуваних
орудний відшрубо́вуваним відшрубо́вуваною відшрубо́вуваним відшрубо́вуваними
місцевий на/у відшрубо́вуваному, відшрубо́вуванім на/у відшрубо́вуваній на/у відшрубо́вуваному, відшрубо́вуванім на/у відшрубо́вуваних