відшрубовуваний 1 значення
-1-
дієприкметник
[діал.]
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | відшрубо́вуваний | відшрубо́вувана | відшрубо́вуване | відшрубо́вувані |
| родовий | відшрубо́вуваного | відшрубо́вуваної | відшрубо́вуваного | відшрубо́вуваних |
| давальний | відшрубо́вуваному | відшрубо́вуваній | відшрубо́вуваному | відшрубо́вуваним |
| знахідний | відшрубо́вуваний, відшрубо́вуваного | відшрубо́вувану | відшрубо́вуване | відшрубо́вувані, відшрубо́вуваних |
| орудний | відшрубо́вуваним | відшрубо́вуваною | відшрубо́вуваним | відшрубо́вуваними |
| місцевий | на/у відшрубо́вуваному, відшрубо́вуванім | на/у відшрубо́вуваній | на/у відшрубо́вуваному, відшрубо́вуванім | на/у відшрубо́вуваних |