-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив відшпу́рювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відшпу́рюймо
2 особа відшпу́рюй відшпу́рюйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відшпу́рюватиму відшпу́рюватимемо, відшпу́рюватимем
2 особа відшпу́рюватимеш відшпу́рюватимете
3 особа відшпу́рюватиме відшпу́рюватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відшпу́рюю відшпу́рюємо, відшпу́рюєм
2 особа відшпу́рюєш відшпу́рюєте
3 особа відшпу́рює відшпу́рюють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відшпу́рюючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відшпу́рював відшпу́рювали
жін. р. відшпу́рювала
сер. р. відшпу́рювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відшпу́рюваний
Безособова форма
відшпу́рювано
Дієприслівник
відшпу́рювавши

Словник синонімів

ВІДКИДА́ТИ (кидати вбік або назад від кого-, чого-небудь), ВІДШПУ́РЮВАТИрозм. - Док.: відки́нути, віджбурну́ти, відшпурну́ти. Відкидав ногою маленькі камінчики з дороги, обходив великі (Г. Хоткевич); Відшпурнути набік шапку.