-1-
дієслово доконаного виду
(відшмагати) [розм., фам.]

Словник відмінків

Інфінітив відшпандо́рити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відшпандо́рмо
2 особа відшпандо́р відшпандо́рте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відшпандо́рю відшпандо́римо, відшпандо́рим
2 особа відшпандо́риш відшпандо́рите
3 особа відшпандо́рить відшпандо́рять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відшпандо́рив відшпандо́рили
жін.р. відшпандо́рила
сер.р. відшпандо́рило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відшпандо́ривши
Інфінітив відшпандо́рити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відшпандо́рмо
2 особа відшпандо́р відшпандо́рте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відшпандо́рю відшпандо́римо, відшпандо́рим
2 особа відшпандо́риш відшпандо́рите
3 особа відшпандо́рить відшпандо́рять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відшпандо́рив відшпандо́рили
жін.р. відшпандо́рила
сер.р. відшпандо́рило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відшпандо́ривши