-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відшліфува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відшліфу́ймо
2 особа відшліфу́й відшліфу́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відшліфу́ю відшліфу́ємо, відшліфу́єм
2 особа відшліфу́єш відшліфу́єте
3 особа відшліфу́є відшліфу́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відшліфува́в відшліфува́ли
жін.р. відшліфува́ла
сер.р. відшліфува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відшліфо́ваний
Безособова форма
відшліфо́вано
Дієприслівник
відшліфува́вши

Словник синонімів

ПОЛІ́ПШУВАТИ (робити кращим, досконалішим, більш задовільним тощо), ПОКРА́ЩУВАТИрідше, УДОСКОНА́ЛЮВАТИ[ВДОСКОНАЛЮВАТИ], ПІДПРАВЛЯ́ТИ, ПІДНІМА́ТИ, ПІДНО́СИТИ (перев. створюючи сприятливі умови); ШЛІФУВА́ТИ, ВІДШЛІФО́ВУВАТИ (доводити до високого ступеня досконалості); ПІДНО́ВЛЮВАТИ[ПІДНОВЛЯТИ], МОДЕРНІЗУВА́ТИ (додаючи щось нове, сучасніше); ЗБАГА́ЧУВАТИ (якимись новими рисами, якостями тощо); ОЗДОРО́ВЛЮВАТИ[ОЗДОРОВЛЯ́ТИ], ПІДЛА́ТУВАТИрозм. (умови, стан чогось); ПІДТЯГА́ТИ[ПІДТЯ́ГУВАТИ]розм. (перев. знання з якогось предмета). - Док.: полі́пшити, покра́щити, удоскона́лити[вдоскона́лити], підправити, підняти, піднести, відшліфувати, підновити, модернізувати, збагатити, оздоровити, підлата́ти, підтягти́[підтягну́ти]. У витворах народної уяви завжди жило прагнення поліпшити реальне життя (М. Рильський); Фітотерапевтичні засоби покращують загальний обмін в організмі, поліпшують роботу видільних систем та органів (з журналу); Ціле літо я удосконалював лебідку, яка так потрібна водіям тягачів, всюдиходів, тракторів (П. Автомонов); Цей заробіток давав йому змогу не вбожіти, ще трохи й підправляти своє господарство (Б. Грінченко); Кузь ліз цілуватися з Дорошем і кричав: "Ось із ким ми піднімали товарове господарство!" (Григорій Тютюнник); Мовою можна отруїти свідомість - і піднести її, прояснити, оздоровити (М. Рильський); Сім’я, вона, брат, нашого брата шліфує. Сумирніші стаємо, покладисті (І. Цюпа); Максим не може не бачити, з якою ретельністю Білецькі відшліфовують кожен трюк (Д. Ткач); Кабінет Анрі Шартена мав дещо старомодний вигляд, але письменник не збирався модернізувати його (В. Собко); Роки й поневіряння трохи сутулили ставну колись постать Гринюка, зате ж збагачували життєвий його досвід (І. Ле); - До моря поїдете.. Треба вам.. підлатати здоров’я (О. Донченко); Ганна була у селищі лише один раз. І вже навіть забула про те, що треба їй знайомитися з якоюсь вчителькою і підтягати якусь математику (В. Козаченко). - Пор. 2. виправля́ти.
ПОЛІРУВА́ТИ (обробляючи певним чином якусь поверхню, надавати їй блиску), ШЛІФУВА́ТИ, ГЛЯНСУВА́ТИ[ГЛЯНЦЮВА́ТИ][ГЛЯНЦУВА́ТИ]. - Док.: відполірува́ти, пополірува́ти, відшліфувати, пошліфува́ти, наглянсува́ти, ви́глянцувати. Хлопець ретельно полірує офіцерські чоботи (Ю. Яновський); Шліфуй, обточуй райдужний опал (М. Драй-Хмара); Кочегар жмутком цурбаток глянсував боки паровоза (І. Чендей).