відшкодувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відшкодува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відшкоду́ймо | |
| 2 особа | відшкоду́й | відшкоду́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відшкоду́ю | відшкоду́ємо, відшкоду́єм |
| 2 особа | відшкоду́єш | відшкоду́єте |
| 3 особа | відшкоду́є | відшкоду́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відшкодува́в | відшкодува́ли |
| жін.р. | відшкодува́ла | |
| сер.р. | відшкодува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відшкодо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| відшкодо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| відшкодува́вши | ||