-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відшкодува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відшкоду́ймо
2 особа відшкоду́й відшкоду́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відшкоду́ю відшкоду́ємо, відшкоду́єм
2 особа відшкоду́єш відшкоду́єте
3 особа відшкоду́є відшкоду́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відшкодува́в відшкодува́ли
жін.р. відшкодува́ла
сер.р. відшкодува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відшкодо́ваний
Безособова форма
відшкодо́вано
Дієприслівник
відшкодува́вши

Словник синонімів

ВІДШКОДУВА́ТИ (оплатити заподіяні комусь збитки, витрати, шкоду і т. ін.), КОМПЕНСУВА́ТИ, ПОКРИ́ТИ. - Недок.: відшкодо́вувати, компенсува́ти, покрива́ти. Як застану в себе на городі гусячий виводок, то всіх переколошкаю або зажену до свого хліва, а ви мені відшкодуєте збитки (А. Шиян); - До речі: корона може компенсувати панові сотнику збитки і все пережите (З. Тулуб); Щоб покрити брак, потрібно було стільки зусиль, коштів, що їх не відробити не лише одній Надійці, а й усій бригаді за цілий рік (В. Козаченко).