-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відшкодо́вувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відшкодо́вуймо
2 особа відшкодо́вуй відшкодо́вуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відшкодо́вуватиму відшкодо́вуватимемо, відшкодо́вуватимем
2 особа відшкодо́вуватимеш відшкодо́вуватимете
3 особа відшкодо́вуватиме відшкодо́вуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відшкодо́вую відшкодо́вуємо, відшкодо́вуєм
2 особа відшкодо́вуєш відшкодо́вуєте
3 особа відшкодо́вує відшкодо́вують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відшкодо́вуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відшкодо́вував відшкодо́вували
жін. р. відшкодо́вувала
сер. р. відшкодо́вувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відшкодо́вуваний
Безособова форма
відшкодо́вувано
Дієприслівник
відшкодо́вувавши

Словник синонімів

ВІДШКОДУВА́ТИ (оплатити заподіяні комусь збитки, витрати, шкоду і т. ін.), КОМПЕНСУВА́ТИ, ПОКРИ́ТИ. - Недок.: відшкодо́вувати, компенсува́ти, покрива́ти. Як застану в себе на городі гусячий виводок, то всіх переколошкаю або зажену до свого хліва, а ви мені відшкодуєте збитки (А. Шиян); - До речі: корона може компенсувати панові сотнику збитки і все пережите (З. Тулуб); Щоб покрити брак, потрібно було стільки зусиль, коштів, що їх не відробити не лише одній Надійці, а й усій бригаді за цілий рік (В. Козаченко).