відшептати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відшепта́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відшепчі́мо, відшепчі́м | |
| 2 особа | відшепчи́ | відшепчі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відшепчу́ | відше́пчемо, відше́пчем |
| 2 особа | відше́пчеш | відше́пчете |
| 3 особа | відше́пче | відше́пчуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відшепта́в | відшепта́ли |
| жін.р. | відшепта́ла | |
| сер.р. | відшепта́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відшепта́вши | ||