-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відшепта́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відшепчі́мо, відшепчі́м
2 особа відшепчи́ відшепчі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відшепчу́ відше́пчемо, відше́пчем
2 особа відше́пчеш відше́пчете
3 особа відше́пче відше́пчуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відшепта́в відшепта́ли
жін.р. відшепта́ла
сер.р. відшепта́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відшепта́вши

Словник синонімів

ЗАМОВЛЯ́ТИетн. (за народними віруваннями - виліковувати хвороби, заліковувати рани за допомогою замовляння, чаклування), ПРИМОВЛЯ́ТИ, ВІДВЕРТА́ТИ, ВІДШІ́ПТУВАТИ, ВИШІ́ПТУВАТИ, ЗМОВЛЯ́ТИзаст. - Док.: замо́вити, примо́вити, відверну́ти, відшепта́ти, ви́шептати, змо́вити. І ворожка ворожила, Пристріт замовляла, Талан-долю та весілля З воску виливала (Т. Шевченко); - Домніка примовить тобі болячку! - обізвався батько (О. Кобилянська); [Гадюка:] Він [хворий] ходив до ворожки, та одвертала, не помогло (М. Коцюбинський); Доведеться Герцикові відшіптувать переполох (М. Кропивницький); Кликали бабу. Вишіптувала "з ручок і ніжок", виливала переполох (С. Васильченко); - Лучше, - каже [ксьондз], - ти навчись Бабити, змовляти, То й на себе, й на дітей Будеш гроші мати! (С. Руданський).