відшепнути 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | відшепну́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відшепні́мо, відшепні́м | |
| 2 особа | відшепни́ | відшепні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відшепну́ | відшепнемо́, відшепне́м |
| 2 особа | відшепне́ш | відшепнете́ |
| 3 особа | відшепне́ | відшепну́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відшепну́в | відшепну́ли |
| жін.р. | відшепну́ла | |
| сер.р. | відшепну́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відшепну́вши | ||