відшепнути 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив відшепну́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відшепні́мо, відшепні́м
2 особа відшепни́ відшепні́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відшепну́ відшепнемо́, відшепне́м
2 особа відшепне́ш відшепнете́
3 особа відшепне́ відшепну́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відшепну́в відшепну́ли
жін.р. відшепну́ла
сер.р. відшепну́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відшепну́вши