відшвартувати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відшвартува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відшварту́ймо
2 особа відшварту́й відшварту́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відшварту́ю відшварту́ємо, відшварту́єм
2 особа відшварту́єш відшварту́єте
3 особа відшварту́є відшварту́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відшвартува́в відшвартува́ли
жін.р. відшвартува́ла
сер.р. відшвартува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відшварто́ваний
Безособова форма
відшварто́вано
Дієприслівник
відшвартува́вши