-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відчіпля́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відчіпля́ймо
2 особа відчіпля́й відчіпля́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відчіпля́тиму відчіпля́тимемо, відчіпля́тимем
2 особа відчіпля́тимеш відчіпля́тимете
3 особа відчіпля́тиме відчіпля́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відчіпля́ю відчіпля́ємо, відчіпля́єм
2 особа відчіпля́єш відчіпля́єте
3 особа відчіпля́є відчіпля́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відчіпля́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відчіпля́в відчіпля́ли
жін. р. відчіпля́ла
сер. р. відчіпля́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відчіпля́вши

Словник синонімів

ВІДЧЕПИ́ТИ (звільнити предмет, який до чогось причеплений або зачеплений), ВІДШПИЛИ́ТИ, ВІДКРІПИ́ТИ. - Недок.: відчі́плювати, відчіпля́ти, відшпи́лювати, відкрі́плювати, відкріпля́ти. Богун відчепив тим часом шаблю (Я. Качура); Дивлюсь, вона одчіплює одну квітку і, піднявши руку, кидає вниз (І. Нечуй-Левицький); Я наблизився до дошки, відшпиливши наказ (Ю. Збанацький).