-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | відчува́тися, відчува́тись |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | |
2 особа | | |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | | |
2 особа | | |
3 особа | відчува́тиметься | відчува́тимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | | |
2 особа | | |
3 особа | відчу́вається | відчу́ваються |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
відчу́ваючись |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | відчува́вся, відчува́всь | відчува́лися, відчува́лись |
жін. р. | відчува́лася, відчува́лась |
сер. р. | відчува́лося, відчува́лось |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
відчува́вшись |
Словник синонімів
ВИЯВЛЯ́ТИСЯ (про почуття, думки, наміри тощо - ставати явним, помітним за зовнішніми ознаками), ПРОЯВЛЯ́ТИСЯ, ВИРАЖА́ТИСЯ, ПОКА́ЗУВАТИСЯ, ПРОБИВА́ТИСЯ, ПРОГЛЯДА́ТИ, ПРОСТУПА́ТИ, ПРОСВІ́ЧУВАТИ, ПРОКИДА́ТИСЯ, ПРОСИНА́ТИСЯ, ПРОЗИРА́ТИ, ПОЗНАЧА́ТИСЯ, ПОМІЧА́ТИСЯ, СПОСТЕРІГА́ТИСЯ, РОЗКРИВА́ТИСЯ, ЧИТА́ТИСЯ, ВІДБИВА́ТИСЯ, ВІДЧУВА́ТИСЯ, ПОЧУВА́ТИСЯ, ПРОМЕНИ́ТИСЯ [ПРОМІНИ́ТИСЯ] (про радість, любов і т.ін. - у погляді, усмішці); ПРОРІ́ЗУВАТИСЯ, ПРОРІЗА́ТИСЯ рідко (про здібності, талант і т. ін.). - Док.: ви́явитися, прояви́тися, ви́разитися, показа́тися, проби́тися, прогля́нути, проступи́ти, проки́нутися, просну́тися, прозирну́ти, позначи́тися, розкри́тися, відби́тися, відчу́тися, почу́тися, прорі́затися. На її виду виявлялась клопотливість та задуманість (І. Нечуй-Левицький); Давно вже тліло в душах незадоволення Марусяком, лиш не було моменту тому проявитися (Г. Хоткевич); Який глибокий жаль, сердечний докір і заразом яка радісна надія виражалися в його очах! (І. Франко); Молоді ще [Миколай з Параскою], але якась певність рухів і світогляду.. показується в них (Г. Хоткевич); Їй самій стає неприємно, що в голосі пробиваються нотки роздратування (О. Гончар); Його очі перелякано розширились, і з них проглянули сум і безнадія (Ю. Збанацький); В руках жінки, в погляді, у всій її позі проступала непідроблена сором’язливість (Ю. Бедзик); Доброта так і просвічує в його одкритому лиці (М. Коцюбинський); Щось прикре, дражливе прокидалося в його словах (Леся Українка); - В усій Вашій істоті прозирає щирість (Ф. Бурлака); В голосі його справді звучала радість, хоч на незворушному обличчі то не позначилось (Є. Гуцало); І ще помічалася за ним риса: в тилу він був похмурим і неговірким (Григорій Тютюнник); Незважаючи на те, що заліза в ґрунті багато, в рослинах інколи спостерігається його недостача (з журналу); Старий гідротехнік мав вдачу, яка розкривалася не з першого слова (М. Чабанівський); Спокій тривалого кохання.. читався в рисах її високого чола (Л. Первомайський); На його обличчі.. відбивалася найрізноманітніша гама почуттів (О. Донченко); В голосі Ярослави відчувалося куди більше байдужості, ніж зацікавлення (Л. Дмитерко); В погляді [Оксани] сяйливому, гарячому почувається внутрішня пристрасть, прихована жага (О. Гончар); Ленінградці люблять своє чудове місто.. Любов та промениться з їхніх очей, з їхніх постатей (Остап Вишня); У дев’ятому.. класі в Максима почали прорізуватися й певні громадські, організаторські та навіть ораторські нахили (В. Козаченко).
ВИЯВЛЯ́ТИСЯ (ставати явним, помітним, очевидним, відчутним), ПРОЯВЛЯ́ТИСЯ, ВІДЧУВА́ТИСЯ, ПОМІЧА́ТИСЯ, ВИСТУПА́ТИ, ПРОСТУПА́ТИ, ПРОБИВА́ТИСЯ, ПРОКИДА́ТИСЯ, ВИЛА́ЗИТИ, ОГО́ЛЮВАТИСЯ, ОГОЛЯ́ТИСЯ. - Док.: ви́явитися, прояви́тися, відчу́тися, ви́ступити, проступи́ти, проби́тися, проки́нутися, ви́лізти, оголи́тися. З величезною силою виявлявся його [Кропивницького] акторський талант у найрізноманітніших ролях (І. Мар’яненко); Пригадала вона і ласкавість материну до себе, котра часом проявлялась в неї (І. Нечуй-Левицький); В українському малярстві відчувається відгомін захоплення українським історичним епосом (М. Рильський); Ворожнеча [Нурли з Асаном] помічалась і в кав’ярні (М. Коцюбинський); В очах [селян] крізь забитість та заляканість і щось нове виступало, якась надія (А. Головко); З’являються твори, в яких проступає закоханість у красу природи (з газети); В імпровізаціях на теми рідного міста пробиваються ліричні ноти (О. Гончар); В ньому прокинувся польський патріот (І. Франко); Надвечір полетів підшипник на третьому тракторі, вилізли назовні інші дефекти (Ю. Яновський).
ВІДЧУВА́ТИСЯ (бути помітним, доступним для сприйняття), ПОЧУВА́ТИСЯ, ЧУ́ТИСЯ, УЧУВА́ТИСЯ [ВЧУВА́ТИСЯ], ОЧУВА́ТИСЯ діал. - Док.: відчу́тися, почу́тися, учу́тися [вчу́тися], очу́тися. В голосі Ярослави відчувалося куди більше байдужості, ніж зацікавлення (Л. Дмитерко); Болю вже не було, відчулась тільки якась скованість у м’язах (В. Собко); Потягло з моря свіжим вогким вітерцем. Почулась морська вогкість (І. Нечуй-Левицький); Осміхалась [Маланці] доля. Не тільки власна, але й Гафійчина. В ногах чулась міць, в руках сила (М. Коцюбинський); Весна вчувалася молодій ланковій в усьому (Я. Гримайло); За молодих літ нічого не боліло, а на старість усе очувається (Словник Б. Грінченка).