відчубити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | відчу́бити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відчу́бмо | |
| 2 особа | відчу́б | відчу́бте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відчу́блю | відчу́бимо, відчу́бим |
| 2 особа | відчу́биш | відчу́бите |
| 3 особа | відчу́бить | відчу́блять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відчу́бив | відчу́били |
| жін.р. | відчу́била | |
| сер.р. | відчу́било | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відчу́блений | ||
| Безособова форма | ||
| відчу́блено | ||
| Дієприслівник | ||
| відчу́бивши | ||
| Інфінітив | відчу́бити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відчу́бмо | |
| 2 особа | відчу́б | відчу́бте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відчу́блю | відчу́бимо, відчу́бим |
| 2 особа | відчу́биш | відчу́бите |
| 3 особа | відчу́бить | відчу́блять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відчу́бив | відчу́били |
| жін.р. | відчу́била | |
| сер.р. | відчу́било | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відчу́блений | ||
| Безособова форма | ||
| відчу́блено | ||
| Дієприслівник | ||
| відчу́бивши | ||