відчленований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відчлено́ваний відчлено́вана відчлено́ване відчлено́вані
родовий відчлено́ваного відчлено́ваної відчлено́ваного відчлено́ваних
давальний відчлено́ваному відчлено́ваній відчлено́ваному відчлено́ваним
знахідний відчлено́ваний, відчлено́ваного відчлено́вану відчлено́ване відчлено́вані, відчлено́ваних
орудний відчлено́ваним відчлено́ваною відчлено́ваним відчлено́ваними
місцевий на/у відчлено́ваному, відчлено́ванім на/у відчлено́ваній на/у відчлено́ваному, відчлено́ванім на/у відчлено́ваних