відчитуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]
Словник відмінків
| Інфінітив | відчи́туватися, відчи́туватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відчи́туймося, відчи́туймось | |
| 2 особа | відчи́туйся, відчи́туйсь | відчи́туйтеся, відчи́туйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відчи́туватимуся, відчи́туватимусь | відчи́туватимемося, відчи́туватимемось, відчи́туватимемся |
| 2 особа | відчи́туватимешся | відчи́туватиметеся, відчи́туватиметесь |
| 3 особа | відчи́туватиметься | відчи́туватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відчи́туюся, відчи́туюсь | відчи́туємося, відчи́туємось, відчи́туємся |
| 2 особа | відчи́туєшся | відчи́туєтеся, відчи́туєтесь |
| 3 особа | відчи́тується | відчи́туються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відчи́туючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відчи́тувався, відчи́тувавсь | відчи́тувалися, відчи́тувались |
| жін. р. | відчи́тувалася, відчи́тувалась | |
| сер. р. | відчи́тувалося, відчи́тувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відчи́тувавшись | ||