-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив відчи́туватися, відчи́туватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відчи́туймося, відчи́туймось
2 особа відчи́туйся, відчи́туйсь відчи́туйтеся, відчи́туйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відчи́туватимуся, відчи́туватимусь відчи́туватимемося, відчи́туватимемось, відчи́туватимемся
2 особа відчи́туватимешся відчи́туватиметеся, відчи́туватиметесь
3 особа відчи́туватиметься відчи́туватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відчи́туюся, відчи́туюсь відчи́туємося, відчи́туємось, відчи́туємся
2 особа відчи́туєшся відчи́туєтеся, відчи́туєтесь
3 особа відчи́тується відчи́туються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відчи́туючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відчи́тувався, відчи́тувавсь відчи́тувалися, відчи́тувались
жін. р. відчи́тувалася, відчи́тувалась
сер. р. відчи́тувалося, відчи́тувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відчи́тувавшись

Словник синонімів

ЗВІТУВА́ТИперед ким, кому (давати звіт про роботу, діяльність і т. ін.), ЗВІТУВА́ТИСЯ, ВІДЧИ́ТУВАТИСЯперед ким, розм.;РАПОРТУВА́ТИкому (про успіхи, досягнення). - Док.: прозвітува́ти, відзвітува́ти, прозвітува́тися, відзвітува́тися, відчита́тися, відрапортува́ти. Василь Келембет звітував перед групою про свою роботу (Ю. Яновський); Ніні Коробейник запропонували звітуватися про свою роботу в загоні (О. Донченко); Це починався справжній іспит.., треба зараз було відчитатись йому (В. Собко); Марія рапортувала про виконання завдання (В. Кучер). - Пор. 1. доповіда́ти.