відчергувати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відчергува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відчергу́ймо
2 особа відчергу́й відчергу́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відчергу́ю відчергу́ємо, відчергу́єм
2 особа відчергу́єш відчергу́єте
3 особа відчергу́є відчергу́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відчергува́в відчергува́ли
жін.р. відчергува́ла
сер.р. відчергува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відчергува́вши