відчепити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | відчепи́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | відчепі́мо, відчепі́м | |
2 особа | відчепи́ | відчепі́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відчеплю́ | відче́пимо, відче́пим |
2 особа | відче́пиш | відче́пите |
3 особа | відче́пить | відче́плять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | відчепи́в | відчепи́ли |
жін.р. | відчепи́ла | |
сер.р. | відчепи́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
відче́плений | ||
Безособова форма | ||
відче́плено | ||
Дієприслівник | ||
відчепи́вши |