-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відчепи́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відчепі́мо, відчепі́м
2 особа відчепи́ відчепі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відчеплю́ відче́пимо, відче́пим
2 особа відче́пиш відче́пите
3 особа відче́пить відче́плять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відчепи́в відчепи́ли
жін.р. відчепи́ла
сер.р. відчепи́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відче́плений
Безособова форма
відче́плено
Дієприслівник
відчепи́вши

Словник синонімів

ВІДЧЕПИ́ТИ (звільнити предмет, який до чогось причеплений або зачеплений), ВІДШПИЛИ́ТИ, ВІДКРІПИ́ТИ. - Недок.: відчі́плювати, відчіпля́ти, відшпи́лювати, відкрі́плювати, відкріпля́ти. Богун відчепив тим часом шаблю (Я. Качура); Дивлюсь, вона одчіплює одну квітку і, піднявши руку, кидає вниз (І. Нечуй-Левицький); Я наблизився до дошки, відшпиливши наказ (Ю. Збанацький).