-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відча́лювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відча́люймо
2 особа відча́люй відча́люйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відча́люватиму відча́люватимемо, відча́люватимем
2 особа відча́люватимеш відча́люватимете
3 особа відча́люватиме відча́люватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відча́люю відча́люємо, відча́люєм
2 особа відча́люєш відча́люєте
3 особа відча́лює відча́люють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відча́люючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відча́лював відча́лювали
жін. р. відча́лювала
сер. р. відча́лювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відча́лювавши

Словник синонімів

ВІДЧА́ЛЮВАТИ (про човни, судна - рухатися від берега), ВІДПЛИВА́ТИ, ВІДХО́ДИТИ. - Док.: відча́лити, відпливти́, відплисти́, відійти́. Говорили тихо, бо виряджали в далеку дорогу, і відчалювала шаланда за шаландою (Ю. Яновський); Від коси відпливає човен, ріже носом гладь води (І. Гончаренко); Корабель мав незабаром відплисти (О. Іваненко); Та завіса стала густою стіною в морі, і за її прикриттям почали відходити з Севастополя кораблі (В. Кучер).