-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відча́лити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відча́льмо
2 особа відча́ль відча́льте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відча́лю відча́лимо, відча́лим
2 особа відча́лиш відча́лите
3 особа відча́лить відча́лять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відча́лив відча́лили
жін.р. відча́лила
сер.р. відча́лило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відча́ливши

Словник синонімів

ВІДЧА́ЛЮВАТИ (про човни, судна - рухатися від берега), ВІДПЛИВА́ТИ, ВІДХО́ДИТИ. - Док.: відча́лити, відпливти́, відплисти́, відійти́. Говорили тихо, бо виряджали в далеку дорогу, і відчалювала шаланда за шаландою (Ю. Яновський); Від коси відпливає човен, ріже носом гладь води (І. Гончаренко); Корабель мав незабаром відплисти (О. Іваненко); Та завіса стала густою стіною в морі, і за її прикриттям почали відходити з Севастополя кораблі (В. Кучер).