СМІЛИ́ВЕЦЬ (смілива людина), СМІЛЬЧА́Крідше; ВІДЧАЙДУ́Х розм. (смілива людина, здатна на вкрай ризиковані вчинки), ВІДЧАЮ́ГАрозм.,ВІДЧАЯ́КАрозм., УРВИ́ГОЛОВАрозм., ШИБА́ЙГОЛОВАрозм., ЗІРВИ́ГОЛОВАрозм. рідше, ПАЛИ́ВОДАрозм.,ПАЛИ́СВІТрозм.,ОТРЯ́ХАдіал. - Певне є на світі такі сміливці, що не бояться ні жандармів, ні в’язниць (О. Іваненко); Панас думав про Олену, що побігла туди, куди не наважувалися проникнути найодчайдушніші смільчаки (З. Тулуб); Пустився [Іван], як керманич у люту повінь Черемоша без керма, без надії на який-небудь порятунок. Пустився, як той відчайдух Юра не раз пускався (А. Крушельницький); Серед хлопчиків було чимало одчаюг, які розгвинчували снаряди, підривали міни, розкладали ватри з толу (Ю. Яновський); - Якщо в твоїй крові.. є хоч крапля заячої - тікай од печі. Сталевар - це одчаяка (М. Рудь); - Ой, не хотілось би оддавать тебе й за молодого шибайголову, що не поживе довго без степу да коня, поляже в полі буйною головою (П. Куліш); Прожогом вискочив [з вікна].. відомий усьому селу отряха Грицько Прокуда (С. Васильченко).