відцідитися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відціди́тися, відціди́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | відці́диться | відці́дяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відціди́вся, відціди́всь | відціди́лися, відціди́лись |
| жін.р. | відціди́лася, відціди́лась | |
| сер.р. | відціди́лося, відціди́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відціди́вшись | ||