відцідитися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відціди́тися, відціди́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа відці́диться відці́дяться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відціди́вся, відціди́всь відціди́лися, відціди́лись
жін.р. відціди́лася, відціди́лась
сер.р. відціди́лося, відціди́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відціди́вшись