відцідити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відціди́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відціді́мо, відціді́м
2 особа відціди́ відціді́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відціджу́ відці́димо, відці́дим
2 особа відці́диш відці́дите
3 особа відці́дить відці́дять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відціди́в відціди́ли
жін.р. відціди́ла
сер.р. відціди́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відці́джений
Безособова форма
відці́джено
Дієприслівник
відціди́вши