відцокотати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відцокота́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відцокочі́мо, відцокочі́м | |
| 2 особа | відцокочи́ | відцокочі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відцокочу́ | відцоко́чемо, відцоко́чем |
| 2 особа | відцоко́чеш | відцоко́чете |
| 3 особа | відцоко́че | відцоко́чуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відцокота́в | відцокота́ли |
| жін.р. | відцокота́ла | |
| сер.р. | відцокота́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відцокота́вши | ||