-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відцвіта́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа відцвіта́тиме відцвіта́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа відцвіта́є відцвіта́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відцвіта́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відцвіта́в відцвіта́ли
жін. р. відцвіта́ла
сер. р. відцвіта́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відцвіта́вши*

Словник синонімів

ВІДЦВІСТИ́ (перестати, закінчити цвісти), ВІДКВІТУВА́ТИ, ВІДКВІ́ТНУТИ, ПЕРЕЦВІСТИ́, ВІДЦВІСТИ́СЯрозм.; ВІДКРАСУВА́ТИСЯ (про злакові культури). - Недок.: відцвіта́ти, перецвіта́ти, відцвіта́тися. Ой, цвіла та й відцвіла калинонька в лузі (Уляна Кравченко); Вже давно жито відквітувало (Ю. Збанацький); Одквітне квіт, і теплим молоком Повіє литий колос у роздоллі (М. Стельмах); [Лісовик:] Вже й сон-трава перецвітати стала (Леся Українка); Одцвілися, облетіли всі сади рясні (Дніпрова Чайка); Відкрасувалися буйно жита й пшениці (І. Цюпа).
ПОСТА́РІ́ТИ (стати старим, старшим), ПОСТАРІ́ШАТИ, ЗІСТА́РІТИ[ЗСТА́РІТИ], ПОСТА́РИТИСЯ, ЗІСТА́РІТИСЯ[ЗОСТА́РІТИСЯ][ЗСТА́РІТИСЯ]розм., ЗІСТА́РИТИСЯ[ЗОСТА́РИТИСЯ][ЗСТА́РИТИСЯ]розм., ПОСТА́РІ́ТИСЯрозм., ПРИСТА́РІТИрозм., ПРИСТА́РІТИСЯрозм., ПІДТОПТА́ТИСЯрозм., ПОБА́БЧИТИСЯрозм., ОДРЯХЛІ́ТИзаст., ОДРЯ́ХНУТИзаст. (стати немічним у старості); ВІДЦВІСТИ́ (стати старшим, старим, втрачаючи красу). - Недок.: ста́рі́ти, старі́шати, ста́ритися, ста́рі́тися, дряхлі́ти, відцвіта́ти. За ті страшні дні вона змізерніла, змарніла, постаріла (І. Нечуй-Левицький); Покинули хлопці своїх милих дівчат, посідали на панські і казенні коні, постарішали в боях (М. Стельмах); Була швиденька, наче вітрець у полі, а стала тиха, наче зстаріла... (Марко Вовчок); Обоє постарились (Словник Б. Грінченка); Шепелява Марія зістарілась, посивіла, бо Гнат не присилав старостів (казка); [Галя:] Швидко зостарієтесь, як усе будете знати (Панас Мирний); - На сто літ зістарилася [Параска] за ці кілька років (В. Дрозд); Голубонько моя, сестричко, скажи мені, яке тобі горе, що тобі сталося, що ти зблідла та постарілася так? (Л. Яновська); Як я пристарів, зуби з рота повипадали (Словник Б. Грінченка); За днями дні летіли і минали; Пристарілось і те, що змолоду цвіло (Л. Глібов); - Як він змінився за останній час, одряхлів, - подумав Андрій, оглядаючи Бойченка, поки той розмовляв з Савицьким (О. Гуреїв); Одрях старий, і покривали Многими ризами його (Т. Шевченко).

Словник антонімів

РОЗЦВІТАТИ ВІДЦВІТАТИ
1. Починати цвісти, вкриватися квітами, зацвітати. Закінчувати, переставати цвісти, відцвітатися.
Розцвітативідцвітати в кімнаті, в лісі, в оранжереї, в саду, в теплиці; на вікні, на клумбі, на лузі, на полі; зовсім, пишно, повністю, чарівно, чарівним цвітом. Бузок, вишня, квітка, конвалія, шипшина, сад, соняшник, яблуня, троянда розцвітаєвідцвітає. Буде, закінчує, починає, продовжує розцвітативідцвітати.
2. У перен. знач.: Вступати в пору найвищого розвитку, ставати здоровим, гарним. Втрачати молодість, свіжість, привабливість.
Розцвітаєвідцвітає жінка, Іван, мати, хто-н., чоловік; вік, здоров’я, краса, молодість, обличчя, свіжість, сила. Буде, починає, продовжує розцвітативідцвітати.
Цвіли садки і відцвітались, а Микола не вертався (І. Нечуй-Левицький).
Розквіт //цвітіння //розцвітання ~ відцвітання; розквітлий //розцвілий ~відцвілий