-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відцвісти́
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відцвіті́мо, відцвіті́м
2 особа відцвіти́ відцвіті́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відцвіту́ відцвітемо́, відцвіте́м
2 особа відцвіте́ш відцвітете́
3 особа відцвіте́ відцвіту́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відцві́в відцвіли́
жін.р. відцвіла́
сер.р. відцвіло́
Активний дієприкметник
відцві́лий
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відцві́вши

Словник синонімів

ВІДЦВІСТИ́ (перестати, закінчити цвісти), ВІДКВІТУВА́ТИ, ВІДКВІ́ТНУТИ, ПЕРЕЦВІСТИ́, ВІДЦВІСТИ́СЯрозм.; ВІДКРАСУВА́ТИСЯ (про злакові культури). - Недок.: відцвіта́ти, перецвіта́ти, відцвіта́тися. Ой, цвіла та й відцвіла калинонька в лузі (Уляна Кравченко); Вже давно жито відквітувало (Ю. Збанацький); Одквітне квіт, і теплим молоком Повіє литий колос у роздоллі (М. Стельмах); [Лісовик:] Вже й сон-трава перецвітати стала (Леся Українка); Одцвілися, облетіли всі сади рясні (Дніпрова Чайка); Відкрасувалися буйно жита й пшениці (І. Цюпа).
ПОСТА́РІ́ТИ (стати старим, старшим), ПОСТАРІ́ШАТИ, ЗІСТА́РІТИ[ЗСТА́РІТИ], ПОСТА́РИТИСЯ, ЗІСТА́РІТИСЯ[ЗОСТА́РІТИСЯ][ЗСТА́РІТИСЯ]розм., ЗІСТА́РИТИСЯ[ЗОСТА́РИТИСЯ][ЗСТА́РИТИСЯ]розм., ПОСТА́РІ́ТИСЯрозм., ПРИСТА́РІТИрозм., ПРИСТА́РІТИСЯрозм., ПІДТОПТА́ТИСЯрозм., ПОБА́БЧИТИСЯрозм., ОДРЯХЛІ́ТИзаст., ОДРЯ́ХНУТИзаст. (стати немічним у старості); ВІДЦВІСТИ́ (стати старшим, старим, втрачаючи красу). - Недок.: ста́рі́ти, старі́шати, ста́ритися, ста́рі́тися, дряхлі́ти, відцвіта́ти. За ті страшні дні вона змізерніла, змарніла, постаріла (І. Нечуй-Левицький); Покинули хлопці своїх милих дівчат, посідали на панські і казенні коні, постарішали в боях (М. Стельмах); Була швиденька, наче вітрець у полі, а стала тиха, наче зстаріла... (Марко Вовчок); Обоє постарились (Словник Б. Грінченка); Шепелява Марія зістарілась, посивіла, бо Гнат не присилав старостів (казка); [Галя:] Швидко зостарієтесь, як усе будете знати (Панас Мирний); - На сто літ зістарилася [Параска] за ці кілька років (В. Дрозд); Голубонько моя, сестричко, скажи мені, яке тобі горе, що тобі сталося, що ти зблідла та постарілася так? (Л. Яновська); Як я пристарів, зуби з рота повипадали (Словник Б. Грінченка); За днями дні летіли і минали; Пристарілось і те, що змолоду цвіло (Л. Глібов); - Як він змінився за останній час, одряхлів, - подумав Андрій, оглядаючи Бойченка, поки той розмовляв з Савицьким (О. Гуреїв); Одрях старий, і покривали Многими ризами його (Т. Шевченко).