відцарювати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відцарюва́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відцарю́ймо | |
| 2 особа | відцарю́й | відцарю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відцарю́ю | відцарю́ємо, відцарю́єм |
| 2 особа | відцарю́єш | відцарю́єте |
| 3 особа | відцарю́є | відцарю́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відцарюва́в | відцарюва́ли |
| жін.р. | відцарюва́ла | |
| сер.р. | відцарюва́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відцарюва́вши | ||