відхідник 2 значення
-1-
іменник чоловічого роду, істота
(заробітчанин)
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | відхі́дник | відхі́дники |
родовий | відхі́дника | відхі́дників |
давальний | відхі́дникові, відхі́днику | відхі́дникам |
знахідний | відхі́дника | відхі́дників |
орудний | відхі́дником | відхі́дниками |
місцевий | на/у відхі́дникові, відхі́днику | на/у відхі́дниках |
кличний | відхі́днику | відхі́дники |
-2-
іменник чоловічого роду
(анальний отвір)
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | відхі́дник | відхі́дники |
родовий | відхі́дника | відхі́дників |
давальний | відхі́дникові, відхі́днику | відхі́дникам |
знахідний | відхі́дника | відхі́дників |
орудний | відхі́дником | відхі́дниками |
місцевий | на/у відхі́дникові, відхі́днику | на/у відхі́дниках |
кличний | відхі́днику | відхі́дники |
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | відхі́дник | відхі́дники |
родовий | відхі́дника | відхі́дників |
давальний | відхі́днику, відхі́дникові | відхі́дникам |
знахідний | відхі́дник | відхі́дники |
орудний | відхі́дником | відхі́дниками |
місцевий | на/у відхі́днику | на/у відхі́дниках |
кличний | відхі́днику* | відхі́дники* |