відхідний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відхідни́й відхідна́ відхідне́ відхідні́
родовий відхідно́го відхідно́ї відхідно́го відхідни́х
давальний відхідно́му відхідні́й відхідно́му відхідни́м
знахідний відхідни́й, відхідно́го відхідну́ відхідне́ відхідні́, відхідни́х
орудний відхідни́м відхідно́ю відхідни́м відхідни́ми
місцевий на/у відхідно́му, відхідні́м на/у відхідні́й на/у відхідно́му, відхідні́м на/у відхідни́х

Словник фразеологізмів

співа́ти відхідну́ кому, чому. Вважати кого-, що-небудь приреченим на загибель, на знищення; прощатися з кимсь, чимсь назавжди. Неабиякі, не прості то були похорони, то дворянство ховало свого предводителя, то панство співало відхідну своїм розкошам (Панас Мирний).